Шановні батьки!
1. Найважливіше для дітей - це увага їх батьків. Приділяйте більше часу для спілкування з дитиною. Вислуховуйте її розповіді про школу, задавайте уточнюючі запитання. І пам'ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи доньки може виявитися найбільш хвилюючою подією за весь день! Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов'язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з учителем, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтесь з нею біля дверей школи.
2. Зустрічайтися з учителями, з класом знайомтеся, з навчальною ситуацією і шкільними правилами, будьте ближчими до школи разом з вашим першокласником. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів полегшит дитині період адаптації.
3. Помічайте все, навіть найменші досягнення вашої дитини, відзначайте їх, стимулюючи її впевненість у собі, у своїх силах і можливостях.
4. Оцінюйте не дитину, а її вчинки і дії.
5. Не вимагайте занадто багато, особливо в перші місяці навчання.
6. Пам'ятайте, що школярем стала ваша дитина, а не ви . Підтримуйте самостійність дитини при виконанні домашніх завдань. Це не означає , що допомагати йому взагалі не потрібно, однак відразу позначте для себе межі вашої допомоги і поступово зменшуйте їх.
7. Будьте уважні до змін настрою дитини , намагайтеся зрозуміти, з чим вони пов'язані.
8. Розмовляючи про невдачі, помічайте, що вони тимчасові, підтримуйте активність дитини в подоланні різних труднощів.
Необхідно зауважити, що діти, які мають проблеми зі здоров'ям, швидше стомлюються, працездатність їх знижена, навчальне навантаження для них є занадто важким. Такі діти потребують особливого підходу та уваги дорослих. Крім перерахованих вище рекомендацій, їм необхідно в більшій мірі знизити психологічне навантаження наступними діями:
- забезпечте перебування дитини у другій половині дня в домашніх умовах, а не в групі продовженого дня, з включенням до її режиму денного сну (або просто пасивного відпочинку);
- знаходьте час для щоденних прогулянок дитини на свіжому повітрі, а також потурбуйтеся про тривалий нічному сон (не менше 10-11 годин);
- не скупіться на позитивні почуття по відношенню до таких дітей, вони найбільш чутливі до любові, поваги, уваги та підтримки дорослих.
Поради, які допоможуть найбільш ефективно справитися з домашнім завданням у короткий час.
1. Прийшовши зі школи, дитині не варто приступати відразу ж до домашніх завдань. Лише пообідавши і відпочивши 1-1,5 години, можна взятися за науку.
2. Краще почати роботу з легкого, з того, що у дитини виходить швидше, а потім вже беріться за складне завдання. А інакше, взявшись за трудомістку роботу, на яку, як правило, йде багато часу, дитина швидко втратить працездатність і час.
3. Дайте можливість дитині під час занять трохи відпочити. Робіть 10 хвилинні перерви для відпочинку через 20-30 хвилин напруженої роботи. Під час перерви можна злегка підкріпитися фруктами, випити кисіль або сік. Включите улюблену музику, і нехай ваша дитина просто трохи порухається.
4. Учням старших класів перерив допускається через 40-45 хвилин роботи. Виконання відразу всього завдання без перерви не призведе до потрібного ефекту. 45 хвилин - це той час, який доросла людина здатна використовувати для напруженої роботи, не відволікаючись.
5. Підказуйте дитині, як правильно спланувати час для виконання завдань, за що в першу чергу слід взятися. І так поступово ваша дитина буде все рідше вдаватися до допомоги дорослих і почне привчати себе до самостійності.
6. Важливо пояснити дитині, що вона завжди може розраховувати на вашу допомогу, і, якщо знадобиться ваша підтримка, ви в будь-який момент зможете залишити свої домашні турботи і допомогти йому в навчанні.
7. Дитині потрібно обов'язково мати своє певне місце для занять. Якщо немає можливості користуватися цілою кімнатою, то тоді підійде і її частина. Головне - ізолювати цей куточок і облаштувати зручними меблями, які б підходили по зрісту дитини. Кухня не є тим місцем, де вашій дитині зручно буде робити уроки, якщо до того ж у цей момент ви будете займатися приготуванням вечері і переглядом телевізора. Такою «участю» можна тільки нашкодити дитині, тому що буде відволікатися його увага.
8. Освітлення організовуйте ліворуч, а якщо дитина лівша, то - праворуч. Вимкніть телевізор і комп'ютер - цей головний «помічник» у відволіканні уваги.
9. Формуйте звичку доводити розпочату справу до кінця, навіть якщо доведеться чимось жертвувати
10. Хваліть дитину за своєчасно та якісно виконане домашнє завдання
11. У старшокласників, як правило, навчального навантаження стає більше, а час на її виконання скорочується за рахунок комп'ютера і перегляду телевізора. Тому необхідно настояти на виконанні домашнього завдання в першу чергу. А потім тільки розваги та інші справи. Вимкніть телевізор та комп’ютер - цей головний «помічник» у відволіканні уваги.
Рекомендації батькам з розвитку обдарованої дитини:
Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.
- Сприймайте питання і вислови дитини серйозно.
- Організуйте дитині кімнату чи куточок винятково для її справ.
- Зробіть стенд, де дитина може показувати свої роботи.
- Не сваріть дитину за безлад на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом.
- Покажіть дитині, що її люблять і приймають безумовно, тобто таким, який він є, а не за успіхи і досягнення.
- Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.
- Допоможіть їй будувати свої власні плани і ухвалювати рішення.
- Допомагайте дитині поліпшувати результати її роботи.
- Беріть вашу дитину в поїздки по цікавих місцях.
- Допомагайте дитині спілкуватися з дітьми з різних культурних шарів.
- Не порівнюйте свою дитину з іншими, указуючи при цьому на її недоліки.
- Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона чимось гірше за вас.
- Привчайте вашу дитини мислити самостійно.
- Забезпечуйте дитину книгами, іграми та іншими потрібними їй речами для його улюблених занять.
- Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом з нею.
- Привчайте її до регулярного читання з малих років.
- З увагою ставитеся до її потреб.
- Кожен день знаходите час, щоб побути з дитиною наодинці.
- Долучайте дитину в спільне обговорення загальних сімейних справ.
- Не дражніть дитину за помилки.
- Хваліть за будь-які успіхи.
- Навчайте її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.
- Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині більше дізнаватися.
- Не забороняйте дитині грати зі всяким "мотлохом" - це стимулює її уяву.
- Спонукайте дитину знаходити проблему і потім розв'язувати їх.
- Хваліть дитину тільки за конкретні успіхи і вчинки і робіть це щиро.
- Будьте чесними в оцінці своїх почуттів до дитини.
- Не обмежуйте коло тем, обговорюваних з дитиною.
- Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і відповідальність за них.
- Допомагайте дитині стати особистістю.
- Допомагайте дитині знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.
- Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
- Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
- Вірте в здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.
- Ніколи не ігноруйте невдачи дитини, кажучи їй: «Я цього теж не вмію».
- Віддавайте перевагу, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті.
- Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку
Cистема методичних рекомендацій для батьків та вихователів, які стануть їм у нагоді при здійснені заходів превентивного виховання дітей у родині.
1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву ) говорити дитині, що вона гірша за інших.
3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання.
4. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й з дорослими.
6. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.
7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини.
8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
9. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
10. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.
11. Визнайте право дитини на помилку.
12. Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
14. Хочінколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.
Рекомендації батькам гіперактивних дітей:
• У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитині впевненість у власних силах.
• Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».
• Говоріть стримано, спокійно і м’яко.
• Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
• Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
• Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.
• Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня.
• Уникайте (по можливості) скупчень людей. Ці скупчення чинять на дитину надмірно стимулюючий вплив.
• Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності. Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію.
Рекомендації батькам по корекції тривожності дітей
У роботі з такими дітьми необхідно:
• Постійно підбадьорювати, заохочувати, демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях.
• Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності. Опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності.
• Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей.
• Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності.
• Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей.
• Щоб перебороти скутість, потрібно допомагати дитині розслаблюватися, знімати напругу за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ, допоможе інсценізація етюдів.
• Не сваріть дитину за те, що вона посміла гніватися на вас, анавпаки, поставтеся до неї та до її обурення з розумінням і повагою.
• Тільки тоді, коли емоції згаснуть, розкажіть дитині про те, як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею власну форму висловлювання претензій.
• Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.
Поради батькам із формування в дітей адекватної самооцінки:
• Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
• Не перехвалюйте дитини, але й не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
• Заохочуйтев дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути кращимиза неї.
• Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини, підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
• Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте уголос свої можливості й результати.
• Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (якою вона була вчора, якою буде завтра).
Особливості стилю поведінки із сором’язливими дітьми:
• Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.
• Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.
• Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.
• Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим.
Поради батькам інтровертованих дітей:
• Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.
• Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.
• Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.
Принципи спілкування з агресивними дітьми:
• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – неефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
• Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність знизиться.
• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.
• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.
Поради батькам конфліктних дітей:
• Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».
• Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
• Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.
• Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
Рекомендації соціального педагога батькам підлітків, схильних до правопорушень
1. Намагайтеся бути завжди позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином своєї країни.
2. З молодшого віку прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.
3. Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення його протиправних вчинків (дій).
4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.
5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте у підлітків негативної оцінки своїх учинків.
6. Не нав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.
7. В процесі необхідного перевиховання змінюйте обставини в сім’ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю та інше з дитиною та поміж дорослими.
8. Сприяйте особистісному зростанню дитини.
9. Висловлюйте йому свою довіру, схвалюйте його досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.
Консультація для батьків, що мають агресивних дітей
При взаємодії з агресивною дитиною:
— приймайте дитину такою, яка вона є;
— висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;
— розширюйте кругозір дитини;
— включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;
— ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.
Боротися з агресивністю потрібно терпінням, Це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків і вчителів.
Поясненням. Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися.
Заохоченням. Якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження, то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу.
Безпека дітей в Інтернеті
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
Правило 1
Будьте уважні та спостережливі стосовно дій ваших дітей в "світовій мережі"
Правило 2
Проінформуйте дитину про ймовірну небезпеку та шахрайство в мережі Інтернет
Правило 3
Оберіть зручну форму контролю перебування дитини в мережі
Правило 4
Підвищуйте свій особистий рівень, для того, щоб бути здатним забезпечити безпеку дитини
|
Декларація прав дитини (звернення дітей до дорослих) 1.Ми — діти світу. Хто б не були наші батьки, де б ми не жили і вщо б не вірили, поводьтеся з нами як з рівними. Ми гідні того, щоботримувати все найкраще з того, що може дати світ. 2.Захищайте нас, щоб ми мали можливість рости гідно й вільно. 3.Нехай у нас буде ім'я і земля, яку ми можемо назвати своєю. 4.Ми не маємо мерзнути, і в нас має бути завжди дах над головою.Забезпечте нас їжею та місцем для ігор. Якщо ми захворіємо, то нампотрібен догляд. 5.Якщо у нас є проблеми у фізичному чи розумовому розвитку, Вище більше дбайте про нас і враховуйте наші потреби. 6.Дайте нам змогу жити в сім'ї. Якщо сім'я не може піклуватися пронас, то візьміть нас до себе. 7.Добре навчайте нас, щоб ми могли бути щасливими таплідно прожили життя. Проте дайте нам можливість І гратися, щобми самі навчалися. 8.Нехай у важку годину ми будемо першими, кому ви допоможете.Майбутнє світу залежить від нас. 9.Захистіть нас від жорстокості й від тих, хто може погано з намиповодитися. 10. Ростіть нас в умовах терпимості, свободи і любові. Коли мивиростемо, то пропагуватимемо розуміння між народами. |
Пам’ятки для батьків
Загальні стратегії, що пропагують позитивну поведінку та подолання труднощів і проблем у поведінці
• По можливості, ігноруйте негативну поведінку дитини та концентруйте увагу на позитивних рисах. Діти потребують уваги. Визначаючи позитивні риси в дітях, Ви мотивуєте їх поводити себе так якомога частіше.
• Мотивуйте позитивну поведінку нагородами. Це можуть бути лише Ваша увага або доброзичливі слова.
• Критикуйте поведінку, а не людину. Наприклад: "Битися не можна, тому що...", а не "ти поганий, тому що вступаєш у бійки".
• Створюйте можливості для навчання. Наприклад; "Ти розбив чашку. Будь-ласка, не неси наступного разу стільки чашок, адже ти бачиш, що їх легко розбити".
Спонукайте дитину зрозуміти, що вона може помилятися, і це не становить загрози для Ваших стосунків із нею, вони не припиняться з причин того, що сталося.
• Будьте твердими. Діти потребують почуватися в безпеці; частково ця безпека створюється знанням "правил".
• Запобігайте конфліктної ситуації ще до того, як вона загострилася.Краще запобігти конфлікту, аніж вирішувати його.
• Чітко наголошуйте, чого Ви очікуєте від поведінки дитини та що станеться, якщо вона щось зробить не так.
Не думайте, що діти уявляють, чого Ви хочете від них, а відтак чітко пояснюйте, "що саме" ви хочете, щоб вони зробили. Наприклад, не кажіть "не робіть безлад", а поясніть, що саме з того, що вони виконують, Ви називаєте безладом.
• Використовуйте позитивне мовлення. Наприклад: замість "Не став туди чашку" скажіть "Постав чашку на стіл, а не на тумбочку". Таке спілкування дозволяє дитині взаємодіяти у позитивному середовищі, що підвищує її самооцінку.
• Будьте справедливими і надавайте дітям можливість розповідати свої історії. Діти часто відчувають себе жертвами і безсилими, вони повинні впевнитися в можливості стосунків із людьми, які їх не експлуатують.
• Вмотивовуйте позитивну поведінку дітей позитивними словами. Помічайте речі, які діти виконують добре. Позитивна реакція на сильні сторони дитини підвищує її самооцінку.
• Дозволяйте дитині брати на себе відповідальність за благополуччя інших. Це підвищує значимість досягнень дитини та ЇЇ самооцінку.
• Підвищуйте почуття самоконтролю у дитини. Робіть це через надання їй можливості вибирати та приймати рішення, хоча не завжди доречно залишати за дитиною останнє слово. Це підвищує почуття дитини про відповідальність за своє життя та зменшує почуття безпомічності та вразливості. У такий спосіб дитина зрозуміє, що вона може отримати те, що потрібно, без "загравань".
• Слухайте дитину та співчувайте її почуттям / думкам, які дитина висловлює (або які, на Вашу думку, вона переживає), навіть якщо Ви не згодні з ними. Це дозволяє дитині зрозуміти, що Ви цікавитеся її життям, що Ви справедливі, що їй не потрібно "загравати", щоб бути почутою або отримати те, чого вона прагне.
• Приблизьте дитину до себе, виведіть її з небезпечної ситуації. Хоча відсторонення від дитини на певний час може мати позитивний вплив, однією з проблем використання цього методу є те, що ним можна збільшитивідчуття ізольованості та відторгнення дитини. Краще приблизити дитину до себе, аніж відштовхнути її, виводячи з небезпечної ситуації. Наприклад, якщо виникла бійка, краще запропонувати дитині піти разом з Вами, аніж відсилати її за чимось.
• Не перебільшуйте з покараннями. Запитайте себе (тільки чесно!), якби Ви були дитиною, чи здалося б Вам таке покарання справедливим?
• Виходьте із складних ситуацій за допомогою гумору.
Проте жарти не повинні доходити до висміювання або приниження дитини.
• Вибачайтеся. Якщо Ви помилилися, якщо це доречно, то поясніть, чому Ви повелися саме так. Це показує дитині, що помилятися - - це нормально, але також і те, що на помилках потрібно вчитися. Така поведінка сприятимевстановленню довіри і поваги.
• ПАМ'ЯТАЙТЕ! Ви — доросла людина! Не втрачайте терпіння!
|
Корисні поради батькам у вихованні дитини 1. Не нав'язуйте себе ніколи, і дітям зокрема. 2. Якщо не знаєте, як вплинути, зупиніться. 3. Позбудьтеся у вашому спілкуванні з дітьми тих способів і форм впливу, які викликають у них протест чи негативну реакцію. 4. Вилучіть неприязнь до дитини і свої негативні емоції. 5. Дотримуйтесь принципу рівноправності й співробітництва. 6. Не фіксуйте увагу на невдачах. 7. Давайте якісні оцінки. 8. Не порівнюйте дитину з будь не ставте їй нікого за приклад. 9. Не висловлюйте дитині симпатії у надмірній формі. 10. Використовуйте різні форми словесної підтримки. |
|
•Немає нездібних – є ті, хто опановує по-іншому! •Немає імпульсивних – є безпосередні! •Немає агресивних – є напористі! •Немає повільних — є розважливі! •Немає ледачих — є розслаблені! •Немає боязких — є обережні! •Немає гіперактивних — є енергійні! •Немає незрілих — є ті, які розквітають пізно! •Немає дратівливих — є чутливі! •Немає впертих — є наполегливі! |
Пам'ятка добрих батьків
1.Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви. Або такою, як ви хочете.
Допоможіть їй стати не такою, як ви, а собою.
2.Не думайте, що дитина ваша. Вона — Божа.
3.Не вимагайте для дитини плати за все, що ви для неї робите. Ви дали
дитині життя — як саме вона може віддячити вам? Вона дасть життя іншому,
той третьому: це незворотний закон вдячності.
4.Не ображайте дитину, щоб в старості не їсти гіркого хліба. Бо, що посієш,
те й пожнеш.
5. Не ставтесь до дитячих проблем зверхньо: ноша життя дана кожному згідно зйого силами, і будьте певні, що дитині її ноша не легша, ніж вам ваша. А може йважча, бо у дитини ще нема звички.
6.Не принижуйте дитину! Пам'ятайте: вона — особистість!
7.Не мучте себе, якщо не можете щось зробити для своєї дитини.
8.Для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все.
9.Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, що не хотіли,щоб інші зробили вашій.
10.Любіть свою дитину будь-якою: бездарною, безталанною. Спілкуючись з
нею, радійте тому, що дитина — це свято,яке поки що з вами.
11.Сприймайте свою дитину як рівну собі людину. Частіше давайте їй зрозуміти,що ви на неї покладаєтесь і впевнені, що вона виконає ваші доручення.
12.Залучайте малюка до спільної з вами діяльності, набравшись терпіння і
розуміючи, що малюк не все зробить до ладу.
13.З повагою ставтесь до дитини і її справ.
14.Виховуйте у дитини розуміння того, що її настрій, як і ваш, впливає на емоційний стан решти членів родини.
Знайти «ключик» до кожної дитини — найважливіша річ увихованні!
Пам’ятка для батьків
1. Покарання не має шкодити здоров’ю – ні фізичному, ні психічному. Більше того,покарання має бути корисним.
2. Якщо є сумніви, карати чи не карати — не карайте. Навіть якщо вже зрозуміли,що ви м'які, довірливі і нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «провсяк випадок».
3. За один раз — одне покарання, навіть якщо поганих вчинків відразу скоєно
багато, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу, а не по
одному — за кожний вчинок. «Салат» із покарань — це «страва» не для дитячої
душі!
Покарання — не за рахунок любові, щоб не сталося! Не залишайте дитину безнагороди і любові, на які вона заслуговує.
4. Краще зовсім не карати, ніж карати із запізненням. Деякі батьки карають
дитину за погані вчинки, коли вже настав час, забуваючи про те, що навіть всуворих дорослих законах беруть до уваги строк давності правопорушень.
5. Покараний - пробачений. Інцидент вичерпано. Сторінка перегорнута, як не
було нічого. Про старі гріхи — жодного слова. Не заважайте починати життя
спочатку!
6. Без приниження. Щоб не сталося, якою б не була провина, покарання не
має сприйматися дитиною як велич Вашої сили над ЇЇ слабкістю, як приниження,
Якщо дитина вважає, що ви — не праві, покарання буде діяти лише в протилежний бік.
7. Дитина не має боятися покарання.